турбот тощо

1. n

1) вага

2) одиниця ваги; міра ваги

3) правильна (повна, потрібна) вага

4) вантаж; навантаження; тиск; вага

5) перен. тягар (турбот тощо)

6) значення, важливість; сила

7) вплив, авторитет

8) тяжкість (обвинувачення тощо)

9) гиря

10) штанга (важка атлетика)

11) спорт. вагова категорія (тж weight category)

12) текст. вага тканини

2. v

1) робити важчим; навантажувати, збільшувати вагу, обважнювати; підвішувати гирю (грузило)

2) обтяжувати (чимсь — with)

3) підмішувати, домішувати (для ваги)

4) надавати ваги (сили)

5) надавати певного напряму

6) зважувати, важити; визначати вагу

7) перен. оцінювати (результати)

* * *

1) вага

2) вага; навантаження, тиск

3) грузило ( lead weight)

4) значення, важливість; цінність

5) вплив, авторитет

6) натиск ( пером)

7) важкість ( звинувачення)

8) гиря

9) cпopт. вагова категорія ( weight category)

10) тeкcт. вага тканини; тканина певної ваги, товщини

1) робити важким; підвішувати гирю, грузило

2) штучно робити важчим

3) надавати вагу, певну спрямованість

4) зважувати, визначати вагу

5) оцінювати ( результати експерименту)

1) тесля́рський висо́к

2) важо́к; лот

3) тяга́р ( турбот тощо)

1) зменшувати, стримувати

2) сповільнювати

3) сповільнюватися

4) ослабляти, послабляти

5) вщухати; зменшуватися

6) погіршуватися (про торгівлю тощо)

7) відпускати, розпускати (віжки тощо) (тж slacken away, slacken off)

8) слабшати

9) розбовтуватися, розхитуватися; розпускатися

10) пом'якшувати (закони тощо)

11) відпочивати (від чогось); ніжитися

12) давати відпочинок

* * *

1) ( slacken up) сповільнювати; уповільнюватися

2) зменшувати, послабляти; слабшати, стихати, зменшуватися

3) іти гірше (про справи, торгівлю)

4) ослабляти, відпускати, розпускати (часто slacken off, slacken away); слабшати

5) розпускатися

6) пом'якшувати

7) відпочивати ( від чого-небудь); ніжитися; давати відпочинок

1. n

1) вантаж

2) тягар, ноша, вага, тяжкість

3) навантаження

4) партія вантажу на вагон (судно, віз)

5) лоуд (міра лісу)

6) мет. завантаження, садка, шихта, колоша

7) pl розм. безліч, велика кількість

8) військ. заряд; набій

9) артилерійський постріл

2. v

1) вантажити, навантажувати

2) вантажитися, завантажуватися (про корабель, вагон тощо)

3) обтяжувати (турботами)

4) обсипати, обдаровувати

5) заряджати (зброю)

6) наливати свинцем, робити важчим

7) додавати наркотики (до вина)

8) насичувати

9) вживати наркотики; випробовувати на собі вплив наркотиків

10) жив. накладати густо фарбу

* * *

1) вантаж

2) навантаження (тex.); load factor тex. коефіцієнт навантаження; метал. завантаження, садка, шихта, колоша

3) pl велика кількість, надмір

4) вiйcьк. заряд; патрон; артилерійський постріл

5) партія вантажу на вагон

6) лоуд ( міра ваги)

7) бioл. зниження здатності до виживання

8) cл. запас нелегально придбаних наркотиків

1) вантажити, навантажувати ( load up); вантажитися, завантажуватися ( про корабель); здійснювати посадку (на літак, автобус)

2) обтяжувати (турботами, роботою)

3) осипати, закидати (подарунками, докорами)

4) заряджати ( зброю); заряджатися

5) заряджати плівкою ( кінокамеру); ( into) вставляти ( плівку)

6) наливати свинцем; пересмикувати; перекручувати ( питання)

7) ( про вино) розбавляти (водою, більше дешевим вином); кріпити; підбавляти наркотик, жapг. "заряджати"

8) насичувати

9) жив. густо класти фарбу

10) кoм. робити націнку

1. n

1) число тисяча, одна тисяча

2) за номером тисяча, номер тисячний

3) pl тисячі, безліч

4) тисяча років, тисячоліття

5) тисяча фунтів стерлінгів

6) тисяча одиниць (ваги, довжини тощо)

2. num

тисяча

* * *

пит (число) тисяча

••

СВЯТІСТЬ - 1) вищий ступінь онтологічної досконалості, що започатковує надприродну єдність могутності, праведності і краси; 2) здатність божественного начала чинити очисний перетворювальний вплив на навколишнє буття; 3) властивість конечної істоти (людини) внаслідок самозречення набувати якостей провідника зазначеного надприродного впливу. Слов'янські лексеми, що позначають С., пов'язані з індоєвропейським *k'uen-to - "зростання", "набухання", "підсилення" (Топоров); євр. "kodesh" імплікує значення "відокремленості", "очищеності", "недоторканності"; лат. "sanctus" - "непорушності", "встановлення", "узаконення". За основоположним релігійним уявленням, С. постає передусім як атрибут Бога; її необхідними корелятами виявляються: С. як переображення тварного світу (пор. поняття "святого місця", напр., єрусалимського Храму або Печерського монастиря в Києві тощо) і С. як цілісна характеристика людини, що досягла "обоження". У світській літературі терміни "С.", "святий" характеризують вищий ступінь моральної досконалості людини; значення онтологічної могутності зникає, натомість акцентуються жертовність, несхибність і непорушність моральних засад, духовна краса. За Левінасом, "заклик С." у цьому розумінні передує турботі існування й асоціюється з "пріоритетом іншого переді мною". Аксіологічним втіленням ідеї С. постають святині. На відміну від цінностей, святині мають значно вищий рівень онтологічної вкоріненості, а отже, здатні ангажувати людей незалежно від їхнього власного вибору. Через це проблема толерантності у сфері співіснування святинь постає незрівнянно гостріше, ніж у сфері цінностей.